27.11.2018 21:47
Без обмежень
100 views
Rating 5 | 5 users
 © Микола Чат

Просто осінь




Печалиться осінь єдиним листом на березі, 

Під блюз елегантний теплінню німого проміння, 

Що плине за обрій у хмар діркуватім ковчезі, 

В полоні вітриська позбувшись канатів тяжіння.


Відгомоном чванства давно зубожіла діброва, 

Опалим покровом шурхоче у яр босоного.

Гойдає на косах зазимки верба мармурова

Над люстром, прихриплим кугою, ставка вороного.


Зриваються ноти дрібною моквою під ноги, 

Щоб вальсом серпанку на ранок впокоїти ниву…

Заклякло дивлюся у небо не маючи змоги, 

Сльозу дощовиці змахнути із вії тужливу.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Першозимове / Вірш | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ще спить моква… / Вірш | Микола Чат».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.12.2018 23:06  © ... 

Дякую за відгуки. 

 01.12.2018 12:11  Тетяна Чорновіл => © 

Осінь - то чарівний стан душі, який Вам вдалось передати з особливим мелодійним відтінком. Дуже сподобалось.

 28.11.2018 09:38  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво і справді трішки тужливо. Гарні рими! 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо