28.11.2018 14:24
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Лятуринська Оксана

Волинські буколіки

У луках гра сумна сопілок.

Хіба пашня зросла безсило?

Чи між пшеничних, житніх піль

вродились колоси сліпі?

Чи корінь вітер-сонце сушить?

Чи не справдився сон пастуший —

багатство золотих черед, 

розшитий ременем намет, 

чемерка бита та наопліч

і сплетений аркан з коноплі?

Або вода знесла шувар, 

і млин, і села в хижий яр?

У луках гра сумна сопілок.

Не хмарилось і не горіло, 

і хліб зернистий не поліг, 

і вершиться вежасто стіг.

По сіль, мабуть, ідуть підводи

чи десятину — княжий поділ

везуть до двору й до церков.

Були жнива і будуть знов.

Чорнозем споконвіку родить.

І світ — мов гончара розводи, 

немов квітник з-перед вікна.

Чому сопілок гра сумна?



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Не знаю, як це почалось… / Вірш | Лятуринська Оксана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оксана Лятуринська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.12.2018 12:56  Ем Скитаній => © 

ніколи не чув про цю чарівну жінку...дякую, що знайомите із нею... 

 28.11.2018 15:17  © ... 

Лятуринська Оксана вражає майстерністю, прекрасна гра слів. 

Публікації автора Оксана Лятуринська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо