28.11.2018 19:28
для всіх
130
    
  - | -  
 © Гребінка Євген

Могилині родини

Могилині родини

Ось чутка степом полетіла 

(На що то гріх не підведе), 

Що у степу якась Могила 

Дитину швидко приведе.

Про диво сеє як почули, 

То люди зараз в степ майнули, 

Старий і молодий к Могилі, знай, іде.

Крий боже, народу якого там зобралось!

Як об Іллі в Ромні;

Буцім там місто починалось.

Де ні взялись міняйли й шинкарі 

І підняли між себе галас;

Чумак із сіллю став, із дьогтем дьогтярі, 

І красти бублики шатнули школярі;

Сластьони шкварились, сідухи цокотіли;

Про Лазаря старці під кобзу голосили; 

«Холодний квас!» — москаль між народом гукав 

Знечев’я, а базар в степу як треба став.

Хрещений люд хоча гуляє, 

Да на Могилу все раз по раз позирає, 

Чи швидко вродиться те чадо степове.

Могила ж стогне, мов сопе, мов тяжко дише, 

Боками сивими колише 

І з лиха на ввесь степ реве.

Народ дивується, да їсть, да п’є горілку.

Вже панський стадник Опанас, 

Покинувши товар, що пас, 

З кишені витягнув сопілку

Да як утне московського бичка!

Підківки зараз забряжчали, 

В кружку дівчата танцювали;

Москаль покинув глек та садить гоцака.


Аж ось — лулусь щось під ногами!

Загоготів якийсь підземний глас.

Базар утих, баби замовкли під возами, 

Із ляку упустив сопілку Опанас, 

І люди, хрестячись, баньки повитріщали.

Могила тріснула, і те дитя, що ждали, 

На божий світ сусіль — як пить дало!

Та що ж за чадо те було, 

Що стільки гомону між нами наробило?

«Мабуть, підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — 

«Так мішок

З дукатами?» — Ні, ні! — «Так папорті цвіток?»

— Але ж! — «Так, з нами хресна сила, 

Мабуть, вона полубіса вродила?»

— Не втяв! — «Так вилила козацького коня?»

— Ні, просто привела руденьке мишеня.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!