04.12.2018 12:29
Без обмежень
13 views
Rating 0 | 0 users
 © Сухомлинський Василь

Білка і Добра Людина

Ішла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступила на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Людина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог. Ось-ось куниця наздожене білку й розірве своїми лютими пазурами. З жалем і болем у серці глянула Добра Людина на бідолаху. Побачила білочка очі Доброї Людини, плигнула з дерева й сіла їй на плече. А зла куниця втекла в темний ліс. Погладила Добра Людина білочку та й сказала:

— Стрибай собі до свого дупла.

Глянула білочка вдячно Добрій Людині у вічі й пострибала додому. Дітки давно вже чекали на неї.

Вона й розповіла їм про Добру Людину.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Оповідання, Для школярів, Про добро

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Бо я – людина / Оповідання | Сухомлинський Василь». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «А серце тобі нічого не наказало? / Оповідання | Сухомлинський Василь». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Василь Сухомлинський.

Художники: Л. В. Белякова та К. В. Самойлова.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Василь Сухомлинський

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо