04.12.2018 16:32
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 1 users
 © Люлька Ніна

Покарання за кохання

Життєві історії

Росла дівчинка в сім`ї, одна в батьків бУла, 

Мама й тато в донечці, душі в ній не чули.

Розумниця, ніжна серцем, на личко гарненька, 

Добре вчилась, працьовита, ростОчком маленька.


Поступила в універ, талант божий мала, 

Дуже гарно поезію, художньо читала.

А Шевченка, його твори - в них жилА й страждала, 

Кожним образом в вірші, серце переймала.


Дав Господь театр любити й хист до артистизму, 

Добру пам`ять, світлу душу, чудову харизму.

У своїм навчанні в ВУЗі перспективи мала, 

Самотужки наукові роботи писала.


Авторитет і повагу вона заслужила, 

Філологію вивчати студентка любила.

Мала шану й визнання в житті і навчанні, 

Раптом серце полонило палкеє кохання.


Він був красень пречудовий, стрункий, молоденький, 

Затуманився враз розум, забилось серденько.

Полюбила вона щиро і цноту віддала, 

А що доля непростая і гірка, не знала.


Одружились молодята. Батьки не веліли, 

Слухать їхнюю пораду вона не хотіла.

Залишила універ на курсі останнім, 

І подалась за кордон, не чувши благання.


Завагітніла, родила, нелегко прийшлося, 

Тяжке життя сімейнеє згодом почалося.

Похуділа, помарніла, все не поспівала, 

В чоловіка пихатого кохання втрачала.


Він її вже не любив. "З тобою томлюся, 

Навіть в люди я не вийду, бо тебе стижуся".

Принижував, ображав, себе величавши, 

Зовсім не повідомляв, надовго зникавши.


Де ходив і що робив - дружина не знала, 

Тривожилась, переймалась, біду віщувала.

Він тим часом "діяв справно" - в кримінал подався, 

Дівчат в рабство постачав, з того наживався.


Одна дівчина, з Молдови, не стала коритись, 

Він знущався, катував, заставляв змиритись.

Не скорилася й померла, сама чи від ката, 

Суїцид, чи від тортур - важко вже сказати.


Її батько не змирився, став дочку шукати, 

І поклявся, щоб не сталось, кривдника дістати.

І знайшов того убивцю на березі моря, 

Вилив усю свою душу батьківського горя.


Він призначив кату кару і четвертував, 

Чорнії мішки наповнив і в море скидав.

Дівчина, що там була, сомосуд знімала, 

Потім у поліцію відео віддала.


Страшні кадри. Мерзотника страшна смерть спіткала.

Його жінка не відала й нічого не знала.

А тут слідчий і поліція до неї приходять, 

Арештують й до тюрми жіночку заводять.


Вона плаче, пояснює, від горя ридає, 

Що невинна й відпустити, крізь сльози, благає.

Цілий місяць нещасную у тюрмі томили, 

Та невинність й непричетність факти підтведили.


Водолази із дна моря мішки витягали, 

Потім, після експертизи, ховати віддали.

Добрі люди співчували, валюту принесли, 

Щоб останки, де родився - туди перевезли.


Жіночка, від цього горя, подавлена стала, 

Й гроші - брату чоловіка, без тями, подала.

Брат-мерзотник був ще той, гроші забирає, 

Й тишком-нишком, через кордон, додому тікає.


Залишилася одна в страшнім своїм горі, 

Взяла кредит й свою скруту рішала поволі.

Перевезла й поховала у рідній землі, 

Виснажила й витріпала доленька її.


Горе жінку не зломило, треба далі жити, 

Донечку-красунечку любити й ростити.

Страшне горе, смуток й тугу, щоби їх забула, 

Пішла вчитись і освіту успішно здобула.


Згодом в зраненеє серце кохання прийшло, 

І дівчинку-донечку воно принесло.

Та відмовився любимий й жінку залишає, 

Не сприймає, бо похудла й тому не кохає.


Двоє донечок у пані, в тендітної жінки, 

За кордоном. на чужині. в мужньої вкраїнки.

Дай їй, Боже, силу й змогу із дітьми прожити, 

Вистояти, не зламатись й донечок ростити.

с.Нижні Станівці, Буковина 03.12.2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Молитва за Україну / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Жінка на сіні / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.12.2018 08:04  Тетяна Чорновіл => © 

Ваші історії з народного життя породжують страшні відчуття і повчають водночас. Здається, таких випробувань можна запобігти, та в кожного своя доля в життя. Натхнення Вам і надалі, пані Ніно. 

 06.12.2018 00:12  © ... => Гаврищук Галина 

Це реальна життєва історія. Дуже страшна. 

 04.12.2018 19:00  Гаврищук Галина => © 

Бр-р. Навіть не знаю, чи шкода її, чи зло бере за дурне жіноче терпіння. Не вірю, що вона не відчувала "паскудства" чоловіка. І невже у другому варіанті не відчувала такого ж самого? Виходить, це було їй потрібно... 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо