05.12.2018 22:55
Без обмежень
14 views
Rating 0 | 0 users
 © Семенко Михайль

Бажання

Чому не можна перевернути світ?

Щоб поставити все догори ногами?

Це було б краще. По-своєму перетворити.

А то тільки ходиш, розводячи руками.

Але хто мені заперечить перевернути світ?

Місяця стягн’уть і дати березової каші, 

Зорі віддати дітям — хай граються, 

Барви, що кричать весняно, — служниці Маші.

Хай би одягла на себе всі оті розкоші!

Тоді б, певно, Петька покохав її, 

скільки було сили.

А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа, 

Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!



Київ 1. IV. 1914 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для школярів, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Місто (Осте сте...) / Вірш | Семенко Михайль». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Місто (Вдихаю я тонку отруту...) / Вірш | Семенко Михайль». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Михайль Семенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Михайль Семенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо