07.12.2018 22:13
Без обмежень
10 views
Rating 0 | 0 users
 © Підгірянка Марійка

Безсонна ніч

Нічка стука до вікон, 

Нічка кличе тихий сон.

Може вснути мені вдасться

І присниться давне щастя, 

Може прийде сон

До моїх вікон.


Щастя було і минуло, 

І минуло мов не було, 

Мов невловний звук.

Немов відгук із мрій світу

За всю тугу, за всі літа

Тільки потиск рук, 

Один потиск рук.


Та не було б щастя того

Хоч так мало, хоч недовго

Хоч поплило в даль, 

Була б юність як у хмарах

Була б старість як в примарах

Було б серцю жаль, 

Було б серцю жаль



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сніг порошить / Ліричний вірш | Підгірянка Марійка». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Та як собі заспіваю... / Коломийка | Підгірянка Марійка». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марійка Підгірянка.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Марійка Підгірянка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо