07.12.2018 22:24
Без обмежень
11 views
Rating 0 | 0 users
 © Підгірянка Марійка

Коломийки та співанки

1

Вітер віє, сонце гріє, овечка пасеться, 

А сопілка виграває, аж голос несеться.


Звідси туга, звідти друга, відтам жалі-жалі, 

Гей, покину верховину, а сам піду далі.


Рекрутські

2

Отось мене, моя мати, плекала, ховала, 

Щобись мене, моя мати, в жовняри віддала.


Отось мої кучерики змивала у руті, 

Впадуть панам попід ноги кучерики круті.


Впадуть панам попід ноги, застелять підлоги, 

Вже не будеш, моя мати, 

кучерів чесати.


3

Ой, як будеш, моя нене, слати лист до мене, 

Пиши його пером срібним, писанєчком дрібним.


Засій його, моя мати, писанням, як маком, 

Посилай го, моя мати, чорноперим птахом.


Посилай го із вітрами з гори на долину, 

Розпиши ми словечками рідну верховину.


Най росою ліс заплаче дрібненько-дрібненько, 

Най Черемош реве-скаче, ненько моя, ненько!


А я буду лист читати, слізьми обливати, 

І родину споминати, мати моя, мати.


4

Насіяла дівчинонька в городчику рути, 

Та для свого легіника, що пішов в рекрути.


До схід сонця засівала, ввечір поливала

Та для того рекрутонька, що його кохала.


Ой ти, руто, моя руто, розрослась ти круто, 

Пішов милий у рекрути, за нього не чути.


Пішов милий у рекрути та там і забавив, 

Біле личко, чорні брови на кого зіставив?


Було мене, мій миленький, саму не лишати

Прийшли рано в неділеньку від богача свати


Каже мати руку дати, рушники поволі

Сиві очі, чорні брови, бувайте здорові.


5

Сіяла я конопельки та густо та густо, 

Вишивала рушниченьки та пусто, та пусто.


Я рушники тонко пряла, шовком вишивала, 

Миленькому готувала, нелюбові дала.


Співанка

6

Попід гору стежечка, попід ліс, 

А вже мої співаночки вітер зніс.


Гей веселі співанки, пишний май, 

Вилилися радощі через край.


А вже тую стежечку сніг припав, 

А вже мої радощі жаль приспав.


А де ж мої співанки, де ж мій рай, 

Вилилися жалощі через край.

 1903 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Коломийка

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сніжок трясе / Вірш | Підгірянка Марійка». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сніг порошить / Ліричний вірш | Підгірянка Марійка». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марійка Підгірянка.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Марійка Підгірянка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо