Ми знайдемося
Я ховаю свій відчай в холодний духмяний чай,
Залишаю позаду затоплені болем світи.
Відбудовуюсь із нуля, та нехай,
Бо незмінна потреба моя - це ти.
Бо незмінне бажання твоє - це я,
Ти про мене уголос, сміливо, вільно.
У кохання мого красиве твоє ім`я,
Хай хоч тисячі хором, що ми - божевільні.
Я вбираю по літерам твої слова
І по нотам завчаю звук твоїх кроків.
Хай хоч тисячі хором, що час наш сплива,
Ми знайдемося знов через кілька мільйонів років.
