14.12.2018 11:45
для всіх
2451
    
  5 | 5  
 © Бойко Грицько

Сірничок

Сірничок

Вірші для дітей про протипожежні правила

Погляньте, малята, на цей сірничок:

Червона голівка, жовтенький бочок.

На вигляд – звичайний: тонкий i малий.

Буває він добрий, буває i злий.

Biн може зігріти, зварити обід, 

Biн плавить метал i розтоплює лід;

А може і ліс велетенський спалити, 

Майно, i будинок, i все спопелити.

Малята, ви будьте з вогнем обережні

І вивчіть всі правила протипожежні!


***


Щоб взимку не мерзли малі кошенята, 

Дряпко змайстрував собі грубку для хати.


Вірші про протипожежні правила.

Вірші про протипожежні правила.


А Мурочка – киця, дружина Дрянка, 

Для діток своїх принесла молока.

Поклала у грубку вугілля, дровець –

Нехай закипа з молоком казанець!

Біда! Відчинились у грубці дверцяца:

Вогонь на підлозі, в диму вся кімната, 

Уже килимок біля трубки горить…

Водою вдалося вогонь загасить.


Вірші про протипожежні правила.

Вірші про протипожежні правила.


Прибігли сусіди: – Ще доки не пізно, 

Дрянко, поклади тут доріжку залізну.

І Мурочці слід пам’ятати урок:

Негайно із кухні забрать килимок!


***

Чудово улітку побуть біля річки!

Ведмідь із сім’єю прийшов до водички.

Топтайло й синки наживили вудки:

Ловіться, маленькі й великі линки!

Вже риби спіймали рибалки чимало.

Стара ведмедиця багаття розклала.

І дума про себе: «Скоріше піду

І хмизу сухого у лісі знайду…»

Та доки до лісу дійшла ведмедиця, 

Вогонь розгорівся, побіг, по травиці.

Йому на путі вітерець повіва:

Горить на узліссі присохла трава.

Уже поблизу і кущі загорілись…


Вірші про протипожежні правила.

Вірші про протипожежні правила.


Рибалки – ведмеді в тривозі схопились, 

Вогонь погасили водою, піском, 

Усі натомились і сіли рядком.

Для них це наука. І ви пам’ятайте:

Розклавши багаття – кругом обкопайте.



***


Як лагідно сонце сія в високості!

Лисичка до лева зібралась у гості.

Вона біля шафи крутилася радо:

Свої розглядала багаті наряди.

Ось вибрала сукню найкращу для себе:

Хороша, та тільки погладити треба.

Ввімкнула утюг, а як гладити стала, 

Сусідка – сорока якраз завітала.


Вірші про протипожежні правила.

Вірші про протипожежні правила.


Про се і про те, бач, сорока тріщить.

Лисичка все слуха, а сукня – горить.

Ой, що я накоїла! Як мені гірко!

На сукні новенькій з’явилася дірка

Лисичко-сестричко, ти друзів стріча, 

Але при розмовах – ютюг вимикай!



***


Поставивши чайник на плитку, завзято

Вогонь запалили малі поросята.

Самі ж веселенькі гайнули гуляти:

м’яча у дворі узялися ганяти!

Коли наганялись, згадали про чай:

Вже, мабуть, готовий! Іди – вимикай!

А чайник тим часом кипів та кипів, 

Всю плитку забризкав, бурчав і шипів.

Вогонь загасив він, і в кухні відразу

Почулось свистіння горючого газу.

Прийшло поросятко, тернуло сірник:

Враз – вибух страшенний і жалібний крик, 

Це сталась біда: поросятка малого

В лікарню забрала «Швидка допомога».

Щоб лиха такого із газом не знати, 

Увімкнену плитку не слід залишати!




***


Ось білка білчатам горіхи збира.

В душі залишилась лише дітвора.

Білчата міркують: «Горіхи смачні, 

Коли б ще посмажити їх на вогні!»


Вірші про протипожежні правила.

Вірші про протипожежні правила.


Знайшли сірники пустотливі білчата

І вогнище стали в дуплі розкладати.

Трухляве дупло спалахнуло умить, 

Та добре, що близько знайшлися тоді

Пожежники смілі, бобри молоді.

Всі дружно вони за роботу взялися, 

Пожежу мерщій погасили у лісі.

Врятовані вчасно малі білченята, 

Та в них ні горіхів, ні теплої хати.

А білка навчає своїх малюків, 

Щоб брати не сміли вони сірників.




***


Щоб тепло було восени і зимою, 

Хлівець збудували цапок із козою.

– Хороша будова – промовив сусід.

Та треба зробити вам громовідвід.

– Навіщо? Такого не бачив я зроду.

Прожити я зможу без громовідводу!

А літом якраз прокотилась гроза, 

В хлівець поховались цапок і коза.

Та треба ж біді отакій приключиться:

Влетіла у їхній хлівець блискавиця.

Вона спопелила усе нанівець:

Пропали цапок, і коза, і хлівець.

І ви пам’ятайте, що громовідвід

На кожному дахові ставити слід.




***


До дзеркала мавпа підходить вдесяте:

– Чи сукня в порядку? Пальто не зім’яте?

Взяла ридикюля і двері замкнула, 

А світло тоді погасити забула.

В кіно поспішає вона по дорозі.

Аж чує: – Пожежа!.. – гукають на розі, 

А мавпа байдужа не знає в ту мить, 

Що то електрична проводка горить.

І полум’я в вікнах зловісно розквітло

В кімнаті, де мавпа залишила світло.

Пожежна машина по вулиці мчить, 

Вона поспішає вогонь погасить.

Щоб нам на пожежі з плачем не стояти, 

Ми прикладу з мавпи не будемо брати!



***


Всім весело свято зимове стрічати!

Ось біля ялинки зібрались зайчата.

Їм іграшок мама купила немало, –

Багато й самі малюки змайстрували.

Ялинка в убранні! Та радісні діти

Схотіли бенгальські вогні запалити.


Вірші про протипожежні правила.

Вірші про протипожежні правила.


I тільки вогні запалила зайчиха, 

Як скоїлось в хаті небачене лихо:

Горять на ялинці прикраси і вата, 

Тріщать гілочки і вищать зайченята.

І доки в пожежну зайчиха дзвонила, 

Дотла новорічна ялинка згоріла.

Тож треба усім пам’ятати завжди:

Призводять бенгальські вогні до біди!

Малята, ви будьте з вогнем обережні

І вивчіть всі правила протипожежні!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!