20.05.2011 21:45
-
508
    
  10 | 10  
 © Тарас Іванів († 2012)

Їх дім – в’язниця

Не розкидуй суму ягід 

Ти дитинко на свій слід. 

Стільком гірше поміж світу, 

Гіркий час дітей сиріт. 


Заросла стернею думка 

Про щасливії літа. 

Роса випалила очі, 

На обличчі лють зрива. 


Швидким блиском шанс проскочить, 

Роздивитися не дасть, 

Куди йти, щоб не упасти, 

За кутом, в страшну напасть? 


Їх шкодують словом босим 

Можновладці – солов’ї. 

На руках, немов би носять, 

А фактично – страшні дні 


Приготовила держава 

Пиріжок бетонний їм. 

Підростає покоління, 

Де в’язниця – кращий дім. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 19:19  Оля Стасюк 

 20.05.2011 22:17  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш про страшне