18.12.2018 14:03
для всіх
133
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

У чеканні хуртовин

зимові співи в ніч печалі

у заколисаних снігах

льодовим видзвоном звучали

і милозвучно на балах, 

які влаштовують метілі

ошатні, рухами стрімкі

і дивовижно сяйнобілі, 

у танці жваві і легкі.

але пісні в ночі печалі

господарюють нині тут -

зірки зажурені в мовчанні, 

повз місяць хмари сумно йдуть.

ця тиша тисне аж на скроні!

і не забутися у сні.

в ночі лежиш немов у схроні, 

який звисає на струні.

і крутить вітер схрон, хитає, 

ховає світ у чорний лід -

в полон, в недолю обгортає, 

до волі щоб урвати зліт.

...в таку ось ніч - ясну, зимову -

завжди чекаю веремій, 

як заметуть печаль безмовну

сніги танцюючих завій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.12.2018 16:01  Костенюк => © 

Гарно.

Коли і як від нас не залежить. Як писав Б. Окуджава:

Кожен пише як сам чує,

як сам дихає – віршує,

не стараючись вгодить.

Так природа захотіла.

Нащо? Це не наше діло.

І чому? Не нам судить.

 18.12.2018 14:14  Тетяна Белімова => © 

Красиво. Навіть медитативно. Напевно, так і минає чекання хуртовини.