20.12.2018 20:18
Без обмежень
6 views
Rating 0 | 0 users
 © Лятуринська Оксана

Створив ти землю, оболоки

Створив ти землю, оболоки

й людину дотиком і дихом, 

чинив добро і діяв лихо, 

ти повнив дні й вершив ти роки.


Являвся пращуру, вогненно

злітав до хатнього порога.

На землю ти зсилав Дажбога

і вергав їй сліпу Морену.


Владав ти всесвітом, Свароже!

Впаду на твар свою: воскресни!

Твого народу жрець безчесний

вклонився Одіну. Чи ж гоже?


Яви лице у блискавицях!

Удар, розжар, розсип, розверзни!

Нехай хула в устах замерзне, 

і хай ім`я твоє іскриться!



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Важкі киреї, золоті / Вірш | Лятуринська Оксана».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Оксана Лятуринська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо