22.05.2011 19:20
-
544
    
  1 | 1  
 © Толік Панасюк

Пахне літо грозою, 

І бузковим солодким духом. 

Кличе вирватись з клітки на волю. 

Застеляє стежки барвінком. 


Вже трава у саду до коліна. 

А жасмин забирає сон. 

Ніч поважна, солодко-лінива. 

Цвіркуни демонструють гонор. 


А зірок. Вони так високо. 

Неймовірно пахне чебрець. 

Липа цвістиме скоро. 

Ще не спав, а вже новий день 


Малиною манить до зрубу, 

Де скрутився клубочком вуж, 

На поваленім вітром дубі, 

Чує кожен сторонній рух 


Хай сидить, я нарву ромашок. 

Яке довге у них стебло. 

Дивись, під буком, синячків десяток. 

Розморило мене теплом. 


Пахне літо зеленою м’ятою, 

Пахне сіном, грибами і волею, 

Дерев’яною доброю хатою, 

Молоком, дідом моїм і бабою. 


Колись догоджали онукові, 

А сьогодні до літа їм байдуже. 

Принесу вам ромашки зірвані 

І барвінок встромлю, хай росте. 



Дрогобич, 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.05.2011 08:41  Толік Панасюк => Антоніна Чернишенко 

Дякую.

 22.05.2011 20:41  Антоніна Чернишенко => © 

Гарно, чуттєво, щиро.