02.01.2019 17:40
Без обмежень
11 views
Rating 5 | 2 users
 © Світлана Орловська

Коронований мною, освячений...

Коронований мною, освячений...

Синій атлас, хустинка батистова...

Стоїмо ми удвох і так лячно нам, 

а у келихах залпи ігристого.

Тост мій перший за тебе красивого, 

тост останній за мене засмучену, 

ти виблискуєш скронями сивими

і цілуєш мене заручену.

Килими, килими просторами, 

люди скрізь, очі скрізь допитливі.

Заховаємося за шторами

в королівстві закоханих привидів...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «А може, люди... / Вірш | Світлана Орловська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Різдвяні сни / Вірш | Світлана Орловська».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.01.2019 20:20  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую!! 

 03.01.2019 10:11  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво ❤️ 

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо