Не сталося
Мого нема… Та і твоє згоріло…
Не сталося нам осідлати вись.
Душа польоту спрагло так хотіла,
Та вже не буде, як було колись...
Травневий цвіт давно згубила вишня.
А як, бувало, розіллє вино!..
І тиша справдить сни всі дивовижні -
І зорями розквітне полотно.
Та час не спить, нанизує хвилини
І тче з них віковічні килими,
А ними йдуть калиново-ожинні
Літа, ущерть просякнуті слізьми.
Минає час. І вже його не вернеш.
Слова, мов зірка, згасли у пітьмі.
О доле, доле, чисті твої зерна
Чи й виростуть довір`ям між людьми?!..
.gif "{#}")