09.01.2019 19:46
Без обмежень
15 views
Rating 5 | 4 users
 © Світлана Орловська

А може, люди...

А може, люди

лиш облу́ди

і більш нічого.

За людьми

Бог не стоїть.

І вже не буде

Месії тихої ходи…

Там на пожарищах гарячих

мала билинка проросте, 

а ворон голосно закряче:

«Все, що було –

було пусте!»

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Коронований мною, освячений... / Вірш | Світлана Орловська».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.01.2019 09:49  Тетяна Ільніцька => © 

(((((((((

Сумний, не-різдвяний вірш.

Хай такий настрій швидше минає. Бажаю, щоб Ваша ЛГ ніколи не збирала зла й образ, ані старих, ані нових, хай її спогади складатимуться з позитивних світлих образів, бо ж відомо: чим наповнене серце, те й промовляють уста, те й притягуємо до себе. Не тримаймо в собі злого і світ навколо зміниться на краще))) Перевірено до 10 (десяти) разів ❄️♥️❄️

 09.01.2019 22:38  Каранда Галина => © 

Чудовий вірш. 

 09.01.2019 21:41  КАЛЛИСТРАТ => © 

Хороший стих пани Светлана, но грустноватый. Н-да....
Каркнет Ворон "Nevermore!"
Спасибо! 

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо