10.01.2019 14:32
Без обмежень
13 views
Rating 5 | 2 users
 © Анатолій

Сплячий в яру

переспів з Рембо

Зеленим яром тихим співом хвилю легку

срібляста річка одягнула в очерет.

А сонце з-за гори наслало спраглу спеку

і в улоговині завмер повітря лет.


Там воїн молодий, усміхнений вустами, 

спочити на траву без шолома приліг

і на постелі, що прикрашена квітками, 

у запашній траві спить на мʾякій землі.


Захований у квітах міцно спить і, наче

дитя боліюче, він сни казкові бачить.

Природо, подаруй бійцеві захист свій, 


бо ніздрі не тремтять від ніжних ароматів, 

на грудях втомлених долонею прим’яті

по правій стороні криваві плямки дві.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Надщерблений дзвін / Переспів | Анатолій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Спогад / Драматичний вірш | Анатолій».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.01.2019 17:00  Надія => © 

Пане Анатолію, переконана, що писати про це треба обов`язково. Пишіть...  

 19.01.2019 10:58  © ... => Надія 

Дякую, пані Надіє! Я часом питаю себе, чи потрібно писати таке і псувати нерви собі і людям? Адже псувати їх є кому і без мене))) І не знахожу відповіді... 

 18.01.2019 21:55  Надія => © 

Дуже важко і сумно читати такий сонет. До сліз. Дякую!  

 10.01.2019 17:50  Каранда Галина => © 

а... 

 10.01.2019 17:46  © ... => Каранда Галина 

Це також переспів.

Arthur RIMBAUD


Le Dormeur du val


C’est un trou de verdure ou chante une riviеre

Accrochant follement aux herbes des haillons

D’argent: ou le soleil, de la montagne fiere,

Luit: c’est un petit val qui mousse de rayons.


Un soldat jeune, bouche ouverte, tete nue,

Et la nuque baignant dans le frais cresson bleu,

Dort; il est etendu dans l’herbe, sous la nue,

Pale dans son lit vert ou la lumiere pleut.


Les pieds dans les glaieuls, il dort. Souriant comme

Sourirait un enfant malade, il fait un somme:

Nature, berce-le chaudement: il a froid.


Les parfums ne font pas frissonner sa narine;

Il dort dans le soleil, la main sur sa poitrine

Tranquille. Il a deux trous rouges au cote droit.


(1870)

 10.01.2019 16:43  Каранда Галина => © 

тяжкий сонет... 

Публікації автора Анатолій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо