Добродій Ольга Іванівна Втома
Втома спокоєм накрила мою душу,
Кожен атом тіла поборола,
І сьогодні й кроку більш не рушу,
Не промовлю слова, ні півслова.
Принесла блаженство на вечерю,
Молоком із медом напоїла,
Розум полонила у печері,
Завтра у думках перекроїла.
Ми із нею подруги вже давні,
Я без неї кожен день сумую,
Прийде втома – значить день не марно,
Значить, я живу, а не існую.
07.02.2019 20:14 Лора Вчерашнюк => © |
 РОмантично, елегійно - про такі чуттєві відносини з такою ДИВИНА! - подругою!!! Що значить - вдалий кут зору, незвичний)))) Дякую))) |
06.02.2019 18:05 Каллистрат => © |
 +++ ! Так и есть ))) |
06.02.2019 09:38 Тетяна Белімова => © |
 Класно, пані Олю! Знайомі відчуття! А висновок просто суперський)))) |