02.06.2011 13:46
-
485
    
  15 | 15  
 © Тарас Іванів († 2012)

Свідомі діти?

Все до копієчки, кожен наш крок 

На обліку вічної правди. 

На шальках дві сили в розбраті стежок, 

Одвічна війна рве нас завжди. 


Бажання однакове всі одобряють – 

Із шиком нестись в цьому світі. 

В меті цій фальшивій по трупах стрибають 

Пророки чортів перевдіті. 


Зникають не торкані ними місця, 

Святі цій спокусі піддались. 

Обпечені золотом наші серця, 

Туди теж хвостаті прокрались. 


Дорога назад? Її може не бути. 

Пройшли неповернення вічну свічу. 

Там далі – прострація. Лихо отрути. 

Народжена нами картина плачу. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 19:22  Оля Стасюк 

 02.06.2011 23:27  Сон Блакитного Сонця 

В цьому армагедоні винно кінгуру петі

 02.06.2011 21:46  Тетяна Чорновіл => © 

:)))) Може трохи своєрідно вникаю, то вже вибачайте!

 02.06.2011 21:32  Іванів Тарас => Тетяна Чорновіл 

Пані Тетяно. Ви, наразі, єдині, що так вникаєте в написане. Дуже вдячний!

 02.06.2011 20:31  Тетяна Чорновіл => © 

Мабуть варто подумати, щоб наладити контакт з обома силами :)))) Щоб поменше рвали :)))

 02.06.2011 14:04  Тетяна Чорновіл => © 

Ви вмієте утішити і розрадити! :))))))