05.06.2011 13:41
141 views
Rating 5 | 1 users
 © Толік Панасюк

Неначе з глини я роблю якусь ліпнину 

Невміло 

Тисячі разів руйную 

І знову розпачем змочивши 

Скропивши потом 

Видихнувши злість 

Я змішую 

Слова 

Уривки  

Фрази 

В велике брудне місиво 

Закривши очі 

Пальцями шукаю форму 

Ось певно так 

Я відчуваю 

Ні 

Так я вчора відчував 

Це вже було 

Боюся розтулити очі 

Я знов зліпив не те що відчував 

І мну напівзасохлу глину 

Напевне не моє це 

Не моє 

Ще поту 

Крові 

Набрякла шкіра на долонях 

А руки налились свинцем 

Я не митець 

Нароблю з того місива цеглин 

Це просто 

Напхав у форми 

Випалив 

Готово 

Але чому холоне в животі 

І піднімається до піднебіння хвиля 

І звідти мурашками біжить хребтом 

І гаряче ногам у п’яти 

Цеглинами таке не передаш 

І в котре вперто розчиняю розпач 

І в котре вірую 

Надіюся 

Собі брешу 

Згораю 

Випалюючи душу в гончарній печі 

На друзки розбиваючи думки 

Ховаючи в кишенях пам’яті 

Поодинокі черепки 

Це все що маю від отої муки 

Ще глузування 

Навіщо 

Не знаю 

Відчуваю 

Ліплю 

Дрогобич 2011



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Усе забути...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «До пояса трави. Я чую дивний передзвін...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Толік Панасюк.


Супер? Чудово? Смішно? Нецікаво чи поганенько на трійку з мінусом?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.06.2011 14:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую.

 05.06.2011 13:51  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш надзвичайний! Натхненне місиво!

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо