05.06.2011 14:21
611 views
Rating 5 | 3 users
 © Тетяна Чорновіл

Чорнобривці на дощі

Спекотний день впав до землі, 

Шукаючи місця тінисті, 

А спраглі пуп‘янки малі 

Ховали сон в дрібному листі. 


Напитись так хотілось їм, 

Схилились вниз ростки зів‘ялі, 

І хмари, притягнувши грім, 

Розверзли вниз свинцеві далі… 


Враз розпустились на дощі 

Зелені пуп‘янки щасливі, 

І диво росяне п‘ючи  

З‘явились квіти чорнобриві. 


В дощ чорнобривці розцвіли, 

Про сонну спеку забували, 

А хмари все дощі лили 

І землю літом напували… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про літо, Про красу, Про квіти

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Болотяна казка». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сучасний вірш - Ельдорадо (Подражаніє В. Самійленку)». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Чорновіл.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.06.2012 10:20  © ... 

Заходьте на пахощі чорнобривців! :))))) 

 07.06.2011 16:15  Тетяна Чорновіл => Мар Мишка 

В інеті знайшла. Дякую. :)))

 07.06.2011 15:53  Мар Мишка 

Яке фото гарне

 06.06.2011 13:16  Антоніна Чернишенко 

Ага, ви приїдете, а робити вже не буде чого

 06.06.2011 13:08  Тетяна, Чорновіл 

Я сказала, що поїду після дощу.. :))))

 06.06.2011 13:05  Антоніна Чернишенко 

Зрозуміло. То вас чоловік просто береже від тих городів)))

 06.06.2011 13:01  Тетяна Чорновіл 

Та ні, то він у своєму селі вирощує городину, заодно й матір провідує. А я туди не люблю їздити. А з мого роду всі вже вимерли, на жаль. То й село мені те вже чуже, і хату продали... А я страшно люблю порпатися на городі... Фазенди нема...

 06.06.2011 12:57  Антоніна Чернишенко 

Що ви так чоловіка обіжаєте?)))))))))))


Я сама полоть не люблю, мене не виженеш туди. А в вас за містом якась фазенда є?

 06.06.2011 12:52  Тетяна Чорновіл 

Оце точно!!! :)))) В мене чоловік поїхав на прополку, бо мені за віршами нема коли!

 06.06.2011 12:46  Антоніна Чернишенко => © 

Мабуть да, це щоб додому не їхати полоти)))

 06.06.2011 09:47  © ... 

Дякую всім. А дощу будемо чекати разом! З чорнобривцям. Ваша Таня, Антоніно, вирішила дочекатися його в Черкасах :))))

 06.06.2011 02:57  Антоніна Чернишенко => © 

Пані Тетяно, ви оце в Черкасах дощу чекаєте, а я з Черкас свою сестричку Таню чекаю, а вона щось не їде((((( Ото ж і дощ ваш не йде. Не зрозумілі ваші Черкаси

 06.06.2011 00:47  Лані => © 

Про сонну спеку забували,
А хмари все дощі лили
І землю літом напували…




Сонна спека, дуже знайоме :). Гарні чорнобривці.

 05.06.2011 20:43  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Дякую за гарне побажання! Не знаю, коли я його діждусь. Присвячую йому вірші, а він все не йде!!! :)))

 05.06.2011 20:14  Сон Блакитного Сонця 

бажаю вам дощу дочекатися... гарні фото 

 05.06.2011 18:25  © ... 

Дякую! Може й не зовсім елегія... Адже сумні настрої з початком дощу зникають... Скоріше передані мої настрої очікування дощу в Черкасах :)))))

 05.06.2011 18:03  Антоніна Чернишенко 

У вас получилась, така собі, гарна елегія пробудження життя(квіток)

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 25
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Лірика квітів;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;