11.06.2009 00:00
610 views
Rating 4 | 7 users
 © Амал

Взглядом провожая те места, 

Сердце на минуту замерает, 

В памяти все еще жива, 

Та боль, что просто убивает. 

Та боль несет с собою ветер, 

Развеет он ту призрачную даль, 

И нету больше в моей жизни феи, 

Чтоб утолить мою печаль. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я в прірву штовхав, а ти опиралась». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти приходиш у вісні...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Амал.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Амал

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо