12.06.2009 00:00
1667 views
Rating 5 | 9 users
 © Катя Валецька

Молитвою розплакалась душа

Молитвою розплакалась душа

Закрила очі й гірко заридала. 

Встромили в неї лезвіє ножа, 

Такого вона зовсім не чекала. 


І холод злий пронизує усе. 

А вітер лезо глибше заганяє. 

А вітер біль по світу рознесе, 

Та біль назад у душу повертає. 


Той біль пульсує, з серцем у такт б`ється . 

І в тиші чути це серцебиття. 

А ворог дивиться у душу і сміється, 

Бо думав, що забрав в душі життя


Молитвою розплакалась душа. 

І гостре лезо вирвала із себе. 

Лишилась тільки рана від ножа. 

Чи заживе? Надіятися треба... 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Зима». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про війну - Голубка». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Катя Валецька.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.02.2014 21:31  анет => Каранда Галина 

чудово прекрасно 

 07.08.2009 12:53  Ілюзія 

гарно...спонукає до роздумів...ранима душа у поета і так часто плаче...на жаль 

 05.08.2009 23:39  Комарова Ольга 

Мабуть, в скрутну хвилину тільки й молитва вилікує душу від страждань і болю... 

Публікації автора Катя Валецька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо