Калинонька
А у Клима та Линки
Народилась Килинка!..
Червоніла малинка,
Синьоока перлинка!..
Розшукав тоді тато,
У лісочку деревце...
На великеє Свято,
Посадив під віконце...
Білосніжні бутони,
Ні ясмин, ні піони...
Духмяніли по саду...
Квітнули в насолоду.
Червонили у жовтні
На красуні рубіни,
Вітри лагідні східні,
Облітали Вкраїну!..
Ягідки же рум`яні,
Кісточки, ніби серце!..
Золотить на світанні,
Променистеє сонце!..
Відтоді, цвіте Веприк,
Як яскравіший вогник!..
Бо саджають калину
Народивши дівчину!..
Та, як хлопчик в родині,
На Світ Божий з`явився...
Дуб могутній віднині,
У садочку селився!..
А у Клима та Линки
Народилась Килинка!..
Червоніла малинка,
Синьоока перлинка!..
***
За мотивами народної легенди Полтавської області "Калинонька".
Записано в селі Веприк Гадяцького району від Андрусенко Надії Феодосіївни (1929) Сумцовим Владиславом 2009 року.
