11.06.2011 13:53
233 views
Rating 5 | 1 users
 © Наталка Янушевич

Розрив

Вона своїм язИком 

Доводила до сказу. 

Ти довго їй терпів,  

Ти вибухнув не зразу. 

Вона погана мама,  

А жінка – геть ніяка. 

Розлученням завдав ти  

Їй добре переляку. 

Тепер нехай поплаче  

І зрозуміє (може): 

Таких, як ти, героїв  

ДанО в житті не кожній. 

У тебе чиста совість  

І металеві нерви. 

Не одружився б з нею 

НізАщо ти тепер би. 

Все вирішив ти вірно, 

Вердикт – на довгі рОки. 

Тепер, нарешті, вільний 

На всі чотири боки. 

 2004 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «ПОЧАТОК ЛІТА». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мініатюра - Коли помирають діти». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталка Янушевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.06.2011 14:30  Тетяна Чорновіл => © 

Починалось сумно, а закінчилось файно. Розвеселили (може не до місця) Дякую!

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо