11.06.2011 14:00
217 views
Rating 0 | 0 users
 © Лукан Наталья

Таешь, таешь, исчезаешь, 

растворяясь, 

в тихий ветер, в невесомость 

превращаясь. 

Знаешь, знаешь: ускользаешь, 

извиваясь, 

от оков своих телесных 

избавляясь. 


Ты обретаешь крылья, 

и, воспаряя ввысь, 

возьми меня с собою, 

со мною подымись, 

чтоб не вернуться вниз… 


Вижу, вижу: образ меркнет, 

удаляясь.  

Бьется, бьется мое сердце, 

ускоряясь.  

Выше, выше за тобою 

устремляясь,  

улетаю, птицей с клетки 

вырываясь. 

 

Ты обретаешь крылья, 

и, воспаряя ввысь, 

возьми меня с собою, 

со мною подымись, 

чтоб не вернуться вниз… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «В полночной тиши, когда спит полумрак...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Детский стих - Велосипед».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Лукан Наталья

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо