12.06.2011 12:13
-
310
    
  2 | 2  
 © Толік Панасюк

Без роду, без племені. 

Із купою фобій в собі. 

Шукаю роди, фамілії. 

Утвердження хочу знайти. 


Шукаю коліна розкидані, 

Які розійшлись по світах. 

Долею щедро насіяні, 

По війнах і таборах. 


Де пальцем на карті тикнеш, 

Находиться родич загублений. 

Та роду свого не збереш. 

Один, наче стовбур обрубаний. 


В спіраль деенка понатикано 

Таких колючок, просто жах. 

Мою ментальність заникано 

У підсвідомості снах. 


Що разу пробудження боляче. 

Ще важча плита незнання, 

Що давить могилою по ночах, 

І ради на те ще нема. 



Дрогобич, 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.04.2012 00:55  Каранда Галина => © 

а я якось і не шукаю того розкиданого роду... може, з часом відчую потребу... зараз якось кров мовчить...