Критична доза щастя
Ти любиш мед. Закохана в глазур.
Снодійливо дурманиш тіло й розум,
Лікуєш без таблеток і мікстур,
Моя межа. Критична щастя доза.
Джерельний спів, розкриті небеса,
І аромат натхнення, ледь помітний.
Твоя космічна, зоряна краса,
Яка в собі ховає міць гранітну.
Твій небосхил, твій обрій, висота,
І океан, і вітер, все на світі!!!
Нехай позаздрить осінь золота,
Потоне в твоїх барв різноманітті.
Ти божевільна! Дихаєш життям,
Несамовито сколихнула гори,
І хвилі знову віддала морям,
Здригнула світ і всі його простори.
Сповила хмари, сіяла тепло,
І вкрила Землю плетивом туманів,
Розбила серця кришталеве скло,
Вдихнула в нього силу океанів.
Весна пофарбувала сіре тло,
Життя сконцентрувалось в однім слові.
Зими так наче зовсім не було,
Не поспішай, ці дні такі чудові!
