20.06.2011 20:02
272 views
Rating 5 | 2 users
 © Наталя Суркова

Не минеться...

А тобі все здавалось: дасть раду сама.  

А тобі все здавалось: не зможуть зламати.  

Хоч жалілась безсило: життя - як тюрма,  

перед нею усюди - невидимі грати.  


А тобі все здавалось: майстерно вдає.  

А тобі все здавалось: інакша, сильніша.  

Хоч шукала навпомацки щастя твоє,  

залишивши по собі лиш болісні вірші.  


А тобі все здавалось: навчиться без мрій.  

А тобі все здавалось: привикне, не птаха.  

Хоч не міг не помітити сльози з-під вій  

і якогось первісного в погляді страху.  


А тобі все здавалось: то просто дурня.  

Від безсоння. Негоди. І жовтої преси.  

"Все минеться, мала!" - нашвидкуруч обняв...  

А вона не кивнула: брехати ж не чесно...  


Не минеться: палила в кватирку на схід.  

Не минеться: сорочку твою одягнула.  

Не минеться: а болю терпіти не слід...  

Не минеться: і газ без вогню увімкнула... 

Донецьк весна 2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - У кав`ярні». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти так швидко навчився без мене...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталя Суркова.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.07.2011 22:01  © ... 

Дякую, Олю! Справді, якось болюче вийшло. Але написала - і легше стало...

 06.07.2011 14:53  Оля Стасюк 

А вірш дуже гарний!

 06.07.2011 14:52  Оля Стасюк => © 

Вистраждані і болючі звороти. нам усе здається, здається... Що ми щось робимо, що любимо, що живемо... Лише, коли втрачаємо - хочемо, щоб здалося. І тут... не виходить...

 25.06.2011 14:33  © ... 

Дякую. 

 21.06.2011 17:41  мандаринка 

сильно! 

 21.06.2011 07:33  © ... 

Не все в житті ми робимо, аби це оцінили. Можливо, так і в смерті.



А тут мене майже нема. Сама лірична героїня. 

 21.06.2011 00:37  Антоніна Чернишенко 

Думаю, це лишнє, не варто. Цього ніхто не заслуговує, щоб віддавати своє життя, і навряд чи хтось це оцінить.

 20.06.2011 20:02  © ... 

Насправді не дай Боже комусь це пережити... Тож хай ці слова залишаться лиш словами. 

 20.06.2011 19:50  Тарас Іванів => © 

Щоб це зрозуміти - це треба прожити...

Публікації автора Наталя Суркова

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо