ЦИБУЛЯ
Давня бувальщина
На добру згадку
про рідну бабусю Ялену.
про рідну бабусю Ялену.
Баба на Донбас зібралась
В гості до сестриці,
Гостинцями спакувалась
З села, як годиться.
Ще й цибулі торбу взяти
Здумала до того,
Щоб там грошей вторгувати
Назад на дорогу.
Хоч як гарно гостювалось,
Час назад вертати,
Й баба на базар зібралась
Цибулю продати.
Скраю стала, розложилась,
Цибуля – аж сяє!
Молодичка враз з‘явилась…
– Почем лук? – питає.
Баба начебто й не чує –
Не озвалась даже,
Той, хто луком, мов, торгує,
Хай і ціну каже.
Підходило ще питати
Багато народу,
Та де ж того лука взяти,
Як не мала зроду.
Враз до торби підступила
Препишна товстуля.
– Кило лука! – попросила.
Баба: – Це ЦИБУЛЯ!
– Как хотите называйте
Там на огороде,
Но мне этого продайте…
Лука… (Лук же, вроде)
– Ото диво сталось нині –
Баба огризнулась, –
Що цибуля у торбині
Луком обернулась!
