Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.06.2011 15:30Вірш
 
01000
© Оля Стасюк

Ave Maria

Оля Стасюк
Опубліковано 25.06.2011 / 5203

Буденність і сірість вичерпують сили. 

Без стимулу вже й непотрібне життя. 

Де ж музика, щоб знову серце ожило, 

Щоб знову злетіла на крилах душа? 

Де ж музика? Справжня, з старих клавесинів, 

Сопрано дівоче, і тенор, і бас? 

Де ж музика, що йшла у спадок до сина, 

А внуку її не залишив час? 

Немає. Уже не дзвенить і у росах. 

Пішла. І навряд чи повернеться знов. 

Пішла кудись в ніч. Тихо, бідно і босо, 

Хоч мала колись і багатство, й любов. 

Я кличу її благаю… Та пізно. 

Далеко вже вітер торкається пліч. 

Бо люди і музика ця - такі різні. 

Я кличу… Але вона вже пішла в ніч. 

І сіра роса не згадає вже дзвону. 

І скрипка, як в класиків, не задзвенить. 

І тільки цей дощ, що стікає по гронах, 

Окремими нотами тихо шумить. 

Я кличу… Немає. Вже згасла й надія. 

Та що це? Це сон? Чи ніч ноти знайшла? 

Я знаю. Крізь сон лине “AVE MARIA”. 

Вже легше на серці. Звільнилась душа. 

Це – музика справжня, написана в тиші. 

Каччіні і Шуберта ноти… І Бах 

По-іншому, але по-справжньому пише. 

І музика душу застане в сльозах. 

В сльозах заживають усі серця рани, 

І ноти на душу впадуть, як роса. 

Сідаю тихенько за фортепіано 

І клавіш нечутно торкає рука. 

І перші акорди. І музика лине 

Назад, у вікно. І не спинить вже ніч. 

А клавіші кличуть її журавлино, 

Вона ж вітерцем доторкається віч. 

І сльози утерла. І серденько гріє. 

Вона не пішла… А в уяві встає 

Знов Мати Христа, проста Діва Марія, 

І погляд її знов у серці живе. 

Стоїть в повній тиші. В хліву. На колінах. 

В молитві за Сина, що в яслах лежить. 

Так вогко й духмяно в хліву пахне сіно 

І світло з далеких зірок струменить. 

Молитва. До Батька Спасителя світу. 

Вже спить Віфлеєм. Заколисує ніч. 

І тьмяне й холодне зірок з неба світло 

Ледь чутно торкає заплющених віч.  

Стоїть на дорозі. І вітер дме пилом.  

Вже сонце червоне, мов кров із небес. 

Дивитись вперед вже немає і сили, 

Бо там височіє під сонцем хрест. 

Розіп’ято Сина. Життя і надію. 

І в серці, що б’ється у горі, лиш біль. 

І сонце. Мов кров її Сина, жевріє. 

Вже висохли сльози. І… Сміх звідусіль. 

Вуста, запорошені пилом, й долоні. 

Сном, жахом здаються оті три хреста. 

І серце. Луною. У сивих скронях. 

Розіп’ято Сина. Надію. Й життя. 

Вже висохли матері сльози болючі. 

Розіп’ято Сина. Надію. Й любов. 

І біль б’ється в серці. І вітер із кручі 

Все дме в лице пилом. І сонце – мов кров. 

Стоїть у небі, на хмарах світлих. 

А погляд все той – і мудрий, й простий, 

Стурбований. Певне, холодним світом. 

Але такий світлий, прекрасний, ясний. 

Навколо – ангели в білих хмарах, 

І сонце, і зорі, й усі небеса. 

Вона ж така ніжна і тиха, як пара, 

Прекрасна і світла, спокійна й проста. 

І посмішка. Добра така й промениста, 

Ласкава, мов хоче прийняти весь світ. 

Стоїть у вінці. Така ніжна і чиста. 

І сліду не видно важких тих літ. 

І музика. Наче той погляд Марії, 

Немов її чиста й прозора сльоза. 

Це – музика справжня. В любові й надії. 

Вже легше на серці. Звільнилась душа. 

А музика все ще живе крізь століття, 

Відновлює сили, вдихає життя. 

Нові покоління, цю музику світлу 

Не відпускайте у ніч забуття. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.06.2011 Поезії / Вірш
Ніч
25.06.2011 Поезії / Вірш
Циклон
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Гудзики
08.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Призначення (Фентезі)
08.12.2016 © Маріанна / Верлібр
Холодно
08.12.2016 © Костенюк / Вірш
Англія в 1819 році
08.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Молитва крутих грішників
Музика
25.06.2011
Ave Maria
29.06.2011
Ночной концерт
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 1 (0+1+0+0+0)
Переглядів: 288  Коментарів: 4
Тематика: Вірші, Ave Maria, музика
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2011 21:36  Суворий для © ... 

 28.06.2011 21:29  © ... для Суворий 

А за пораду дякую.

 28.06.2011 21:29  © ... для Суворий 

До речі, не відкоригувати, а відкорегувати.

 25.06.2011 17:44  Суворий 

Як на 9 клас це навіть занадто добре... Правда інколи потрапляють слова з пропущеними буквами або з описками... Раджу перечитати і відкоригувати. Цілісне уявлення завжди формується з дрібних деталей. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
03.02.2014 © Віктор Насипаний
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
30.04.2013 © Маріанна
09.12.2010 © Йозеф Мор
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди