14.06.2009 00:00
-
1176
    
  1 | 1  
 © Настя

Густе повітря повільно насичується ароматом троянд, крові і невимушеного бажання. Насичується настільки, що через мить його зможуть роз’єднати лише фанатично гострі самурайські леза... 

Чорні простирадла спалює вогонь пристрасті… Повільно й невимушено поєднуються дві душі у танку інерційної привабливості. Поєднуються руки і вогнем запалюються серця. І за кілька годин, до самої зустрічі із сонцем, згорають ніби свічки. Шалений вогонь утримує у своєму полоні дві споріднені істоти до самої своєї загибелі, до невблаганного кінця… 

Очі несамовито поєднуються у один ланцюг примарної істини, заковуючи у пута два розпечених єства. Два теплих осередки невблаганно зливаються в довгоочікувану істоту кохання. Пальці досліджують шовк тепла і пелюстки невибагливого цвіту, змушуючи його передчасно відтворити квітки. Дві стулки однієї магії ще більше роздмухують жарини примарного попелища, розповсюджуючи його у найпотаємніші клітини забутих мелодій… 

У пустелі починається довгоочікувана злива скарбів. Нікому не відома таїна дива невблаганного бажання… 

Лише перші промінці ласкавого сонця нещадно руйнують захоплюючу ілюзію для того, щоб місяць знову повернув її владу у чорну межу шовку… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.07.2009 22:26  © ... 

Величезне спасибі..Просто дуже чекала на відгуки, бо це моє творіння є найулюбленішим...

 27.06.2009 13:17  Сміла 

Класно написано! загадково і просто одночасно!