Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.06.2011 22:24Переспів
Про минуле  
01000
© Оля Стасюк

Переспів «Плачу Ярославни»

Оля Стасюк
Опубліковано 30.06.2011 / 5263

Плаче рано Ярославна на Дунаї, 

Сонце сходить в небі золоте. 

З ночі вона плаче і ридає, 

Помарніла з горя, не цвіте. 

 

Тужить юна молода князівна 

У Путивлі-граді на валу, 

Плаче: «Вже співали другі, треті півні, 

Я ж отут в сльозах стою й стою. 

 

От би мені ніжні білі крила 

Дала рідна матінка – земля. 

Чайкою – вдовицею злетіла б, 

І над Доном полетіла б я. 

 

Омочила би рукав шовковий 

У швидкій Каялі, у ріці. 

Втерла б рани, змила тої крові 

На князівськім тілі, на лиці. 

 

Плаче Ярославна і ридає, 

Ронить сльози: «Милий, золотий 

Вітре, ти гуляєш по Дунаю, 

Ти, крилатий господине мій, 

 

Нащо женеш ті хановські стріли 

Все на князя, на любов мою? 

Адже гониш хмари посивілі, 

Хвилю піднімаєш ти морську. 

 

Вітре, ти ж - бо пан на суші й морі, 

Ти гойдаєш сильні кораблі, 

Нащо ж ти … О горе мені, горе! – 

Щастя розкидав на ковилі?» 

 

Плаче Ярославна і сумує, 

Рученьками закрива лице: 

«Дніпре дужий, що велику тую 

Пробиваєш гору! Ти моє 

 

Щастя ніс на кораблях широких, 

І дружину мужню, що пливла 

До Кобяка крізь трави високі, 

Де є половецькая земля. 

 

Знаю – слізьми горю не поможеш, 

Та мені всередині пече! 

Мій Славутицю! Я знаю, що ти можеш, -  

Моє ладо принеси ти золоте. 

 

Щоби сльози не капали в воду, 

І вітри не несли моїх сліз!» 

А тим часом над сумуючим народом 

Піднялось сонце і погаснув Віз. 

 

Звернулась Ярославна зі словами: 

«О сонце миле, сонце золоте! 

Ти світиш, зігріваєш променями, 

Чому ж мені всередині пече? 

 

Навіщо, сонце, землю ти сушило, 

Навіщо спрагу посилало в бій, 

І тим самим дружину всю спалило 

І моє ладо миле? … Князю мій! 

 

О сонце, ти його спалило! Нащо ж світиш? 

Спалило і його, спали й мене! 

Навіщо ж бути на цьому світі? 

Його ж нема! О горенько моє!» 

 

Стояла й плакала в Путивлі Ярославна, 

По личку білім слізоньки текли. 

З тих пір далеких і сумних, іздавна 

Слова її в серцях людських жили. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.06.2011 Поезії / Вірш
Моя Україна
30.06.2011 Поезії / Вірш
Гімн України за вечірніми новинами
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
28.02.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Патріотичний вірш
Волошки
28.02.2017 © Костенюк / Вірш
«Львівська» весна
28.02.2017 © ОлексАндра / Вірш
Я ношу мрію на плечах
28.02.2017 © Григорій Божок / Релігійний вірш
Гостина
28.02.2017 © Зав`ялова Валентина / Ліричний вірш
Остання сторінка
Історичне
26.06.2011
Степ
29.06.2011
Торкає сірий вітер теплих уст
30.06.2011
Переспів «Плачу Ярославни»
02.07.2011
Радіація
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 1 (0+1+0+0+0)
Переглядів: 1290  Коментарів:
Тематика: Переспів, плач Ярославни
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +17
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +19
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +52
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +44
ВИБІР ЧИТАЧІВ
19.02.2012 © Таїсія
15.06.2013 © Марина Моренго
08.02.2012 © Серж
07.04.2012 © Андрій Гагін
25.12.2011 © Ігор Рубцов
11.04.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди