Дай серцю відпочинок
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Прошу тебе – дай серцю відпочинок.
Простий спокій – найвеселіший дар.
А дощ іде. Й в малесеньких краплинках
Наносить снігу роковий удар.
Ні, це – не ринг, це – зовсім не арена,
Безсилий тут цей білий рушничок.
А дощ іде… Й розтопить достеменно
Біленький сніг. Де видно ще твій крок.
Тут розійшлись ми по своїх дорогах.
Ще довго билась тут душа об лід.
Лишилось серце тут без допомоги,
І наш останній білий поруч слід.
