02.07.2011 19:56
-
446
    
  3 | 5  
 © Оля Стасюк

Ми пишемо графітами життя

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Ми пишемо графітами життя

І поглядами міряємо ціни.

Дивує все – лише коли зоря

Заходить й сходить – нам чомусь не дивно.

Буркочемо крізь захололий дощ,

Радіємо, коли дощ йде в посуху…

А навкруги так само росте хвощ,

Так само мокро чи так само сухо.

Ми пишемо графітами життя,

Читаючи, написане зітремо.

Але від цього не впаде роса,

Чи вирішаться вікові проблеми.

Ми списуємо марно олівці

І ставимо, немов пастки, всім мірки.

Й не помічаємо, що десь на висоті

Така чарівна сходить тихо зірка.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.12.2023 01:11  cxioskee => © 

Дуже сподобався,завтра буду його розповідати на українській літературі

 26.01.2016 20:21  Юля => © 

сподобався вірш.

 07.02.2012 14:30  © ... => Каранда Галина 

Дякую!

 07.02.2012 01:10  Каранда Галина => © 

такі мудрі думки... Олю, яка ти молодець!