Маргаритка
Сонця – обмаль, благенькі нитки,
Їх промінням і не назвеш.
Недогріта ним, маргаритко,
Недолюблена ним, і все ж...
Не зачахла ти, а квітуєш,
Розрум’янилась – наших знай!
Тішиш день весняни́й не всує,
Найніжніша, найкраща, най…
Найсміливіша… Так і бути!
Всіх за пояс заткнеш. Ти ба!
Хай поступиться незабудка –
Маргаритки прийшла доба.
м.Львів, 27.04.2020