10.07.2011 18:44
344 views
Rating 5 | 10 users
 © Тарас Іванів

Пам’ятка

Щезає слово в згустках безнадії, 

Натомість біси водять хори по Дніпру. 

Хвороба стомлює…- діагноз – злі повії, 

Що плюнули в обличчя нам слюну. 


Отруйна суміш витікає зі стін Ради, 

Її на Банковій підсилить канцеляр, 

А потім все це розпакують в цифрогради, 

І в регіони, де проглоти п’ють узвар. 


Ми не сиксоти, та потрохи шляг трафляє, 

Що руки – ноги,а в кишенях ні гроша. 

Вони доскочуть, що в очку у них засяє 

Новенький серп і молот – пам’ять цього дня. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Магія краси». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Погляд Учителя строгий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тарас Іванів.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.03.2012 13:17  Оля Стасюк 
 10.07.2011 22:19  Сон Блакитного Сонця 

Гарний стиль у вас

 10.07.2011 19:23  Тетяна Чорновіл => © 

Я також хотіла прочитати про малину, та... раптом наткнулася на цей вірш... Все тут (у нас) так противно... Але ж так вірно описано! І так безнадійно! ((( Сьогодні більше нічого не читатиму... Що робити нам з цим усим? Відповіді не чекаю.

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо