13.07.2011 15:42
-
557
    
  1 | 1  
 © Оля Стасюк

Літня гроза

Просто картина природи

Били блиски сливами у лісі,  

Сипався закам’янілий град. 

Сипонувся дощ важкий по листю, 

Впав на землю дикий виноград. 

Закрутився вітер по спіралі,  

Рвав із дуба листя на горі. 

А фіалки, завжди милі кралі, 

Загубили пелюстки в траві. 

Грім пробурмотів щось аж за полем, 

Блиски вдарили у чорний дим. 

Відгукнувся ліс зеленим болем, 

Почорніли небеса над ним. 

Вдарив грім із блисками востаннє,  

Стало небо чистіше сльози.  

Встало сонце. Лише ліс ізрання 

Стогне після літньої грози. 

Оля Стасюк цікавиться

  • Оля СтасюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.07.2011 19:59  © ... => Сон Блакитного Сонця 

А я цей вірш писала якраз у спеку... Недавно.

 15.07.2011 19:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

Знаєте, ці вірші схожі, однак і різні водночас. У Вас вірш спокійний, все починається з тихого, але настороженого вечора. У мене... Видно, я грозу застала якраз тоді, коли небесні сили найбільш розгнівилися дощем.

 13.07.2011 23:10  Сон Блакитного Сонця => Тетяна Чорновіл 

це літо дощове видалось

 13.07.2011 20:44  © ... => Тетяна Чорновіл 

Читала, дуже сподобався. :)))

 13.07.2011 20:01  Тетяна Чорновіл => © 

І в мене є вірш про літню грозову ніч. "Ноктюрн з дощем". Просто цікаво, як усі по різному описують схожі явища!