14.07.2011 00:01
-
469
    
  1 | 1  
 © Оля Стасюк

Завтра - літо

Про літо, весну, Україну, красу і біль

Прозорістю, тендітністю і тишею 

Весняний дощ летить тонким крилом. 

Під крильцем цим сіресенькою мишею 

Туман тихенько стелиться теплом. 

І біла пара, тільки-но із Бугу, 

І синій ліс в зелених пелюстках… 

Земля скрипить, іде останнім кругом 

Весняних ароматів у квітках. 

Вже літо завтра. І з роси постане, 

Народжений із попелу, Орфей, 

Мов фенікс український, й знову стане 

По-новому співати соловей. 

Зазеленіє і пожовкне нива, 

Згорнувши, мов ромашки, пелюстки. 

Моя країна чиста й чорнобрива 

Знов буде хлібом зоряним цвісти. 

От тільки б цвіт цей не зірвали болем, 

І гіркими сльозами матерів. 

Щоби вогонь ненависті над полем 

Більш полум’ям холодним не горів. 

Щоби невинних у судах не було, 

Не нищив спіле жито людства град. 

Щоб більше вогнем з неба не загуло, 

Щоб з неба летів тільки зорепад. 

Якщо воскресне у серцях надія, 

І встануть люди знову із колін, 

Злетить у небо вільно крила мрія, 

І вже не буде коло неї стін. 

Це буде завтра. Завтра буде літо, 

Туман з-під крильця випірне теплом. 

Хоча б для нього є в країні світло –  

Весняний дощ з тонким – тонким крилом. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.10.2011 15:12  © ... => Тетяна Чорновіл 

А хто такий Ностардамус? Спасибі за коментар!

 14.07.2011 12:14  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!  Не бійтеся, буде! Нострдамус сказав, що у Борисфенів усе буде добре! От тільки коли... Перекладачі між рядків десь згубили... :)))