15.07.2011 17:08

-

443

8 | 8

 © Тарас Іванів († 2012)

Прокляття

Життя, уцінене у мінус… 

З’явилось тіло – ти боржник : 

За сонце, що його зігріло, 

Повітря, що вдихати звик. 

За подих аромату квітів, 

Сердешний стук і блиск очей. 

Її очей, яких посмів ти 

Розпити солод між ночей. 

За ніжну ластівку небесну, 

Що новину принесла в дім, 

Яка розбила кригу скреслу, 

Та розтопила піч – камін, 

Бо знову рід облагородиш 

У з’яві нового життя. 

Новий боржник – це нагорода, 

Це пожиттєве прокляття.