18.07.2011 00:25
-
526
    
  12 | 12  
 © Тарас Іванів († 2012)

Сестричці

Ми сумом вкриваємо згорблені роки, 

Важлива копієчка впала з небес… 

Уже п’ятдесять п’ють із тіла всі соки, 

Та ми все чекаєм, чекаєм чудес. 


Хай принц не доїхав на поні зеленім, 

Краї не далекі упали до ніг. 

Віконна картинка завжди в вічнім клені –  

В призначені своїм будинок стеріг. 


Нам дійсно змальовані свої малюнки, 

Що кожному Бог у кишеньку заклав. 

Тепер маєм досвід,за плечами клунки, 

Щоб в нові пригоди трамплін поштовх дав. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2012 13:18  Оля Стасюк 

 18.07.2011 19:27  © ... 

Бабця Вашого знайомого їла натуральне і дихала чистим повітрям в момент становлення організму!!!

 18.07.2011 19:13  Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл 

А як Вам сусід 25-го року нар. , який сам іде 2 км на дачу(уникає трамваю - каже, що ходити більш корисно), сам її обробляє, сам іде лісом назад, у місті ганяє на велосипеді і т.д.?

 18.07.2011 11:26  Тетяна Чорновіл => © 

У мого одного знайомого баба в 91 рік майже весь город сама обробляє.