26.10.2020 18:31
для всіх
118
    
  3 | 3  
 © Владимир Нищимный

Вновь озарившись покоем залива...

Вновь озарившись покоем залива, 

Раннюю пташку спугнувши в кустах, 

Утро вздохнуло волною игриво, 

И позолотой легло на листках.


Ветви качнули свои паутинки, 

Сбросив остатки осеннего сна, 

И зависая, в траву и тропинки, 

Нити летят золотого руна.


Солнце коснулось лучами рябины

И разливает волшебный свой свет, 

Чистой росою умылись рубины, 

Гроздьями алыми входят в рассвет...



Львів, 26.10.2020

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.10.2020 21:15  Каранда Галина => © 

Завжди вражає, як люди умудряються писати так багато різних чудових пейзажів!)
Я ради інтересу колись спробувала, написала парочку і заспокоїлася))) Не художник я зовсім. А Ви художник.
Дуже гарно!)