21.07.2011 10:29
391 views
Rating 5 | 1 users
 © Леся Вікторівна

Реальність під рожевою вуаллю

Закуток душі

Життя має бути невпинною радістю. Лев ТОЛСТОЙ

Спогади... Як багато несуть вони реальності, наснаги, життя... Інколи дуже приємно погортати книгу життя пройденими сторінками, згадати все, що нам близьке й дороге. Знайти той самий "смисл", який користується зараз надзвичайною популярністю. Адже напевно кожен хоч раз задумувався над питанням: "А для чого ми живемо?". Чи прийшли ми на цю землю щоб безслідно з неї зникнути, чи, можливо, маємо певне призначення? А ще ми живемо в дуже тяжкий час, але найпотворнішим є те, що саме ми його таким зробили!!! Модно зараз говорити: "Ай, та зараз не той вже час" -, так, час не той, але для чого ми його плюндруємо, для чого клеємо ярлики розпусти,, ненависті, злості? Куди ми йдемо? Хм..... хоча що за питання.... ми йдемо в Європу!!!! Цивілізоване суспільство, незалежна держава, все під "євро". А не здається вам, що саме тут потрібно поставити питання: " А смисл?". Корупція, тіньова економіка, незрозуміла політика, екологія - наслідки того, що про нас "піклується" влада!!! Кому потрібні ми в тій Європі, якщо і в нашій країні народ - це масса, а не окрема особистість, яка потребує підтримки, взаєморузуміння, поваги!!! Куди ми котимось? Явно не до Європи. І ще додає жалю те, що всі знають про актуальні проблеми, про духовні катастрофи, але ніхто не намагається це відвернути - поговорили і закрили тему! Що це? Страх? Жахає те, що страх перед Богом зник, а все інше - то не страх, то ілюзія небезпеки!!! І взагалі, якщо подивитися, то ми вже майже вичерпали всі моральні якості, їх не зосталось!!!! А що зосталось? Гидко навіть на це дивитись, не те, щоб говорити! Ніякої дисципліни, ніякого порядку - це, напевне, девіз, як нашої країни, так і нашого народу!  

Ситуація... Йдеш ввечері зі своїм другом прогулятися, лише входиш в "общество" і все... вуха крутяться в трубочку, а нюхові рецептори прагнуть побільше чистого повітря. Жахіття! Дівчата, яким ледве виповнилося по 14, зажимаються по вуглах з цигарами в зубах. Хіба раніше таке було? Зараз ввечері майже не чути співу птахів, тому що їх глушить ревінням мотоциклів, незрозумілі крики молодих людей! Все це аж кишить, ніби кубло гадів! Куди ми котимось? 

Мене все це неабияк пригнічує! Дивує ця тупість і розпуста! А як же справжнє, чисте кохання? Як же прогулянки під зоряним небом? А як же квіти, звичаї, традиції? Невже ми робимося безликими?!На що ми перетворюємося? А ще жахають оці тупі настороги: "Та ну, підеш в місто така ж будеш, адже там компанія і ти обов"язково змінишся!" Як ви можете таке казати? Якби я мала бути такою вульгарною сучкою, то я б не чекала поїздки до міста! Адже інші не чекають? І взагалі, що мені до інших? В мене своє життя, свої погляди на погане і хороше! Але що ви про це можете знати! О, Боже, як же крається серце за наш народ, як воно просить прозріння!  

Але мені цікаво: а що згадають наші діти? Наші батьки завжди згадують своє дитинство як щось світле, щось таке приємне... Яку ж атмосферу ми будуємо нашим дітям?......... 

Я думаю, що настав час не лише робити висновки, але й реалізовувати їх! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Есе, Для дорослих, Для вчителів, Для студентів, Про життя, Про Батьківщину, Про час, Про політику

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Твір - А небо плаче...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мініатюра - Смак життя». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Леся Вікторівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.07.2011 10:50  Тетяна Чорновіл => © 

І раніше було не саме світле, і зараз не саме темне. Коли дехто з мого покоління зудить, що зараз серед молоді сама розпуста та наркотики, я завжди відповідаю: - А мої діти не такі! Більшість не таких. Просто зараз більша свобода вибору, видніше все...

Публікації автора Леся Вікторівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо