Світлана Рачинська Чи то сніжинки
чи то сни жінки
яблук намисто
сріблить над містом
приходять зими
а понад ними
то вітровиї
то зоревії
а з вій тих ворон
злітає словом
злітає твором
високим зором
заходить ранком
в віконні рамки
лягає грудень
твоїм цілунком
до болю рв`яним
мені на губи
08.12.2020 11:23 Ольга Шнуренко => © |
 Не знаю, як у Вас, Світлано, а в нас сьогодні надворі сніг реальний! Білосніжна пухнаста ковдра замаскувала сіру буденність... |
30.11.2020 12:51 Двірний Сергій => © |
 Гарний вірш надихає! |
29.11.2020 10:12 Каранда Галина => © |
 Аж ух!) Давно такого не читала! Гра слів неперевершена! Чому я досі не додумалася до цих сні - жинок?!)))) |