24.07.2011 20:55
448 views
Rating 4 | 1 users
 © Автор Невідомий

Веселики

Мої сни з розплющеними очима

Нiч сховала мiсто вiд нервового свiтла пiд своїм капелюхом iз дiрявою вiд зiрок пiдкладкою. Вiтер тихо навiював сни, i стомленi дороги врештi-решт стали засинати, лише iнодi судомно здригаючись увi снi вiд рiдко проїжджаючих машин. Багатоперхiвки майже замовкли, i лише поодинокi прапорцi свiтла вели автономнi лiнiї фiльмiв-монологiв; так само незалежно i майже впевнено, як рука господаря авто веде кермо, майже так вiльно i байдуже, як Її пальцi стискають цигарку. Яке спiвпадiння: остання з пачки, придбаної на останнi грошi. Так, вона ненавидiла дешевизну й непринциповiсть.  

Вiтер грався з гойдалками, паперовими лiтаками й корабликами, мильними бульбашками, сплiтаючи з ностальгiї за дитинством колискову для стомленої вiд власного егоїзму ночi. Руки йому затерпли колисати її примхи, i вiн спересердя жбурнув просто в обличчя Темної Панни всi недописанi, присвяченi їй серенади, що свято творив, натхненний вiчним болем обожнювання. Вiд цього ляпасу Вона захлинулась терпкою хвилею власних парфумiв, а фарбованi пасма боляче вдарили по очах: "Ще один ляпас..." - подумала вона, затуляючи обличчя долонями. Гарячi сльози котилися по холодних, блiдих вiд пудри, щоках, лишаючи слiди фiрмової тушi. Цi краплi болю крапали на попiл, що обсипався до Її нiг. "Попiл i сльози... Тьху, ванільна бридота. - їдка посмiшка вiдрази спотворила криваво-червонi вуста, - а бiля цих нiг мiг бути свiт..." - подумки Вона будувала тi ж самi кар`єрнi сходи, тiльки в iнший бiк.  

У Неї напрочуд красивi губи, як дикi троянди, хижi й небезпечнi, i тому такi бажанi. Чи шепотiли вони колись пристрасно-нiжне палке зiзнання?  

Хижий погляд очей заблукав на одному з прапорцiв свiтла i зупинився, мов збитий з орiєнтиру птах. Свiт втратив звук, а серце, що, здавалося б, мало розбудити свiт, раптово зупинилося, мов у старого мисливця перед вiдповiдальним пострiлом. Мiшенню-магнiтом стала буденна сцена: 

-Час спати, сонечко...  

-А веселик прилетить? - соннi уламки неба пильно дивилися на матiр. 

-Прилетить, доню. Неодмiнно. - жiнка поцiлувала чорнявi кучерi. Маля обiйняло ведмедика i посмiхаючись, поринуло в обiйми Гiпноса. Жiнка стривожено повела очима по дорозi за вiкном, усмiхнулась тонкими губами поглянувши на маля, i стала гаряче молитись за брата, кого замiсть матерi цiлували кулi й колисали пострiли на постелi з гарячого пiску.  

А Вона..? Нецензурщина замiсть колискових i ляпаси замiсть поцiлункiв, дворовi забави й раннiй смак життя для 21+. А Вона дивилася на свiй згаслий прапорець у квартирi Хазяїна - у Неї робота. Неванiльне приниження, ворони замiсть веселикiв, реальнi сльози вiд справжнього болю. "Така молода i така непотрiбна..."  

-Мамо, я виросту i стану Мiс Всесвiт... - бурмотiло маля. Вона гiрко всмiхнулася - Вона нiколи не матиме цього. Мiсто, виснажене проблемами, байдуже дивилося мильнi сни. Всiм було все одно на драму життя дикої троянди. Спогад про Неї збережуть старi нотнi зошити вiтру з недописаними серенадами. На даху лишиться попiл i недопалок Раrlаmеnt. Прилiтай, веселику... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Маленька історія трьох сигарет без слів».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.07.2011 18:51  © ... => Оля Стасюк 

Шкода, що ніхто не прочитав між рядків. Насправд історія дуже сумна і реалістична.

 26.07.2011 16:54  Оля Стасюк => © 

Згодна, таке песимістичне... Мов важка брила красивих слів. Не зовсім зрозуміла суть... Однак звороти сподобалися.

 24.07.2011 21:16  Тетяна Чорновіл => © 

Щось таке гнітюче... Дехто з людей схильний зібрати всі негативи в купу.... Не знаю, що сказати...

Публікації автора Автор Невідомий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо