Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.07.2011 20:55Мініатюра
Про життя  Про минуле  Про любов  Про кохання  
31000
© Автор Невідомий

Між нами

"Байдуже" - це діагноз.

Що лишилося між нами, крім безглуздого непристойного до незручності мовчання? Нічого. Так, дрібниці: недопалки сигарет, кілька чашок кави надвох, зів’ялі квіти, кільканадцять повідомлень та якісь там дзвінки вночі. Усе так швидко забулося... 

Ти безсоромно пішов, я байдуже допивала чай, згадуючи хижий сюжет учорашнього фільму, який виявився досить таки поганим фільмом із великою кількістю безглуздих страхіть. Що ще? Так, дрібниці. «Нічого особистого.» 

Ми так легко спалили мости, змінили замки... Заплатили кожен за свою чашку чаю у кафе, та й по всьому. 

Дощ міцно зшивав прозорими нитками небо й землю. Отакий один дощик випадково сплутав нас, як зазвичай плутаються нитки, легко, невимушено, незумисне. 

Я не шукаю більше сонця у твоїх очах, ти вважаєш, що самотність тобі більше пасує, перехожі не розуміють наших дурощів, а на вулиці непрогнозований дощ. 

Я зачекаю до понеділка. Обіцяли потепління. Хоча воно вже й непотрібне, як і твій номер у записній книзі. 

Про тебе думає багато людей, ти ні про кого не думаєш, я взагалі егоїстка – з недавніх пір мене цікавить лише власна, нецікава тобі, персона. 

Ти не розумієш італійську, я не розумію світ. Нас не розуміє ніхто. За нашими спинами залишиться купа пліток щодо стосунків. На нас ніколи не дивилися як на всіх – постійні косі погляди у сумі з вимушено вічливою посмішкою залишали неприємний осад, який ми вчилися не помічати, допоки він не закрив наші очі. 

У тебе дурна звичка спізнюватися, а я постійно приходжу завчасу. Ти дивишся у небо, а у мене все простіше – я дивлюся під ноги. Ти знайшов там свій ідеал, якому я не відповідаю, а я відшукала менш вибагливий варіант для вдоволення самолюбної самотності та косих поглядів натовпу. 

Що ще? Здається, нічого зайвого, самий мінімум: чай, пара дисків зі старими фільмами про життя і квиток у невідомому напрямку. Жодних листівок чи збережених повідомлень, листів чи безглуздих кольорових спогадів про свята. Нічого зайвого, мінімум особистого. 

Мокрий асфальт чомусь давить на серце, а сталеві крила тягнуть назад у минуле до невирішених питань, звідки намагається втікти розум. 

Мозок втомився від надокучливих дзвінків з майбутнього. Мабуть, треба пожити кілька днів за рахунок теперішнього... 

Я знаю, між нами лишилося розкраяне сонцем небо. Воно болітиме ще кілька днів, потім знову буде дощ, а потім ми знайдемо іншу іграшку. Я топитиму пам’ять чорним чаєм, щоб не бути, як усі. А ти банально палитимеш її, як завжди, труїтимеш свою посмішку нікотином. Серце спопелить небо, і між нами лишиться попіл. Усього лишень навсього. 

Ніколи не думала, що зможу так просто спалити цілий світ, що належав нам, а потім повернувся іншим полюсом, і розкидав нас на різні боки. 

От так просто і безглуздо. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
28.07.2011 Проза / Оповідання
Четыре минуты (Часть 2)
29.07.2011 Проза / Оповідання
Четыре минуты (Часть 3)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Мініатюра Про кохання
30.09.2011 © Шипицын Александр Анатолиевич
АФРИКАНКА В ПОРОШКЕ
28.07.2011
Між нами
18.07.2011 © Сергиенко Алексей
Супердiвчина
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.75 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+1+0+0+0)
Переглядів: 360  Коментарів: 3
Тематика: Мініатюра, мовчання, сонце, понеділок, мозок, серце, самотність
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.07.2013 22:26  Наталія Сидорак для © ... 

Сподобалося... На жаль, сьогодні - це банальна проза життя... 

 29.07.2011 10:04  © ... 

І писалося так само. Одного не розумію - інші твори значно кращі, писані душею... А тут...

 28.07.2011 22:50  Олександр Новіков 

Читалось легко і невимушено, мабуть так же як і їм було розлучатись 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.02.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
27.11.2014 © Серго Сокольник
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди