29.07.2011 21:52
-
464
    
  14 | 14  
 © Тарас Іванів († 2012)

Дуче

( Білозіру )

Заходять старці – із жалю, чи попрощатись, 

Бурмочуть мудрі, та чужі слова. 

А ти лежиш – хотів би кращим всім здаватись… 

В картині Рєпіна… Страшна словесна гра! 


Блукали горбом, плелись ямами години 

В короткім плескоті яскравого життя. 

Просторі зали піднімались в честь людини 

До цих хвилин, до апогею ночі – дня. 


Вгризались погляди, не йнялося в свідомість, 

Що вже стежина обірвалася твоя. 

Найкраще сплинуло, ти вибач нашу совість, 

За поміч немічну… Твій дім тепер – земля. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2012 13:26  Оля Стасюк 

 30.07.2011 18:58  © ... 

Дякую, Оля))))

 30.07.2011 17:41  Оля Стасюк => © 

Гарно... Хоча й сумно.

 29.07.2011 23:21  © ... 

Так вже сталось... Проїхали...Шкода...

 29.07.2011 23:16  Тетяна Чорновіл => © 

Сумна присвята...