Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.06.2009 00:00Вірш
Для дорослих  Про життя  
00000
© Яніка Терещенко

Душі у футлярі

Яніка Терещенко
Опубліковано 30.06.2009 / 562

Минувший день змінює інший 

Нічим не кращий і не гірший, 

Нудний так само і не вічний 

Та різнобічний, як життя

У кожного своя картина, 

Адже кожна із нас людина 

По-своєму особлива, 

Й по-своєму одинока 

…життєвий шлях такий широкий 

І водночас однобокий, 

Для кожного з нас неповторний… 

Та забуваються усі, 

Що напрямком йдуть у житті 

Єдиним: 

Від народження й до гробу. 

Але кожній другій людині, 

Що виділяється з народу, 

Доводиться все життя битись, 

Не здатен її дух скоритись 

Під такі незмінні рамки… 

А тим, хто звечора до ранку 

Вперто чекають з неба манку, 

Буття суворим не здається, 

І поки у них серце б’ється, 

Вони сидітимуть в чеканні, 

Що їх примхи і бажання 

Виконає хтось за них. 

У надій пустих плеканні 

Становить суть їх існування. 

Та знов я повернусь до тих, 

Хто не може примиритись, 

І повинен увесь час ломитись 

Під тяжким ходом життя. 

 

А в чому саме його суть? 

Хвилі одних без опору несуть, 

Інші проти течії пливуть. 

Та перед богом рівні всі. 

Так змагання нащо ці 

За під сонцем місце краще? 

Не можуть люди допустить нізащо, 

Щоб комусь було тепліше. 

Та доля для найбільш жадніших 

Робить їх життя ще злішим, 

Даючи жадане місце. 

Й вони зуби зжавши міцно 

Врешті-решт таки згорають, 

І лише ті з них виживають, 

Що врозумівши примхи долі, 

Уміють відійти поволі 

Від першості у цьому світі 

І передать науку дітям, 

Щоб помилок не повторяли, 

І лиш кусок торта той брали, 

Який будуть у змозі з’їсти. 

 

Та все ж у чому світ цей містить 

Свою необоротну суть? 

Доволі тяжко це збагнуть, 

Не кожен здатен осягнуть 

Її різноманітність 

Й водночас однорідність. 

Для всіх і кожного вона –  

Це сплетення добра і зла… 

Але уся наша земля 

Уже давно повністю сіра 

І вже настільки обідніла, 

Що люди ходять і не бачать, 

Як поруч них іде хтось плаче, 

А хтось регоче. 

Ми усі разом і водночас, 

Прокинувшись посеред ночі, 

Утупимо у стелю очі, 

І розуміємо лиш те, 

Що зовсім-зовсім одинокі. 

Кожному стало святе 

Сховати в панцир свою душу. 

Я і не хочу, але мушу. 

У нашому жорстокім світі 

Потрапиш в павутині сіті, 

Буденній сірості відкрившись. 

Так кожен, хоч раз помилившись, 

Удар стерпівши чи зломившись, 

Долі урок запам’ятає. 

Й тепер дітей своїх навчає: 

Не виставлять думки свої 

На зовні, а тримати у собі. 

 

Земля все крутиться й не знає, 

Що на ній уже давно 

Нема відвертих почуттів , 

Зникло добро, є тільки зло. 

Й лише яскраві фарби снів 

Прикрашують цю нескінченність . 

Та їх не всім бачить дано. 

Людей настільки вже поглинула буденність, 

Що кожен один одного минає, 

Не зупиняється й не помічає, 

І не намагається впізнати 

В комусь сестру по духу або брата. 

Всі обирають йти собі й мовчати. 

Коли ж хто-небудь з людства здогадається, 

Що за пустими ідеалами ганяється, 

І що дарма ховається 

За сірими дверима свого світу, 

Не відчуваючи свободи вітру, 

В залежність від обставин потрапляючи, 

Сяк-так долю свою міняючи, 

Не знаючи, що це ніколи не зробити. 

Нікому не вдалось долю змінити 

І більше, ніж відміряно, прожити. 

Життя початок є однаковим для всіх, 

І завершення також чекає їх. 

І не змінити кругообіг цей, 

Сховавши душі за опорою сірих дверей. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.06.2009 Поезії / Вірш
Вітер лихоманкою б`є в груди
26.07.2009 Поезії / Вірш
Ти ходиш у закутках совісті
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Гудзики
08.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Призначення (Фентезі)
08.12.2016 © Маріанна / Верлібр
Холодно
08.12.2016 © Костенюк / Вірш
Англія в 1819 році
08.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Молитва крутих грішників
Вірш Про життя
30.06.2009 © Ірина Червінська-Мандич
вірш Вистава була гідна глядача
30.06.2009
Навіщо тривожити душу?
27.06.2009 © Катя Валецька
Я не я
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 603  Коментарів:
Тематика: вірші, життя, душі
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.02.2014 © Віктор Насипаний
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
27.08.2013 © Бойчук Роман
09.12.2010 © Йозеф Мор
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди