Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
01.08.2011 09:06Новела
Про любов  Про життя і смерть  Про час  Про майбутнє  
00000
© Автор Невідомий

Сон

Варто вважати лише ті сни віщими, які змінюють нас на краще.

Пластикові стаканчики по самі вінця наповнені слабкостями випадкових відвідувачів. Плутані атоми загуслого від п`яних сповідей та огидних жартів повітря пронизані бридкою сумішшю дешевої нікотинової отрути. Відбиток масної вульгарщини розповзається брудною кляксою по всьому: стелі, стінах, долівці, меблях. Атмосфера не найромантичніша. Уривки життів валяються по темних закутках, стогнучи рінгтонами мобільних, примарними кроками і рипом дверей. 

Холодний безкомпромісний нетверезий вітер викликав його на бій. Невідомо, через що, але вперто намагався його зачепити за живе. То брутальною лайкою, то зумисне доносячи розмови закоханих та їх щасливий сміх. Потроху це ставало нестерпним. 

Втікти світ, та не за очі. Ген аж за самісінький обрій. Щоб ні хмароніс не дістав, ноги не повертали на старі стежки, а її плачі не нагадували про межу мовчання, дотик її рук. Розради він наважився пошукати там, де губилися люди і брав початок хаос. Потерті від гітарних струн пальці обережно ковзнули по клямці, нерішучо зупинившись уривком її улюбленої пісні: "Варто чи ні..?" Відповіді не було. Здавалося, й сама Ніч не відмовилася б хильнути чогось міцного проти безсоння. 

Двері вирішили гостинно піддати його спокусі й звабливо прочинилися на маленьку шпарку, кинувши до ніг гостя смужку світла, як квиток-запрошення у незблаганний світ розпусти, заманюючи, немов жертву-метелика на вогні Світу, за якими ховалося пекло. Кожен крок після порогу був впевненіший, і він уже не замислювався над тим, куди потрапив. 

Пiстрявий натовп миготiв перед очима кольоровими тiнями, складаючи разючий контраст з тим свiтом, що лишився за дверима. Просякнута дешевими лестощами, сумiшшю диму та пiдроблених парфумiв дама спробувала запропонувати йому свою компанiю. Проте, як i спроби зберегти залишки молодостi, використовуючи фарбу та лахи, невдало. Занадто вiдвертий вигляд вiдвертав вiд неї практично всiх. Просякнута алкоголем свiдомiсть кидала йому пiд ноги анти-небеса, смiття, i тих, хто впав вiд зайвих порцiй. Король серед нiкого. Шик! Час стiкав у безоднiй чорний вир невiдомої вiчностi. 

У склянцi пiд прицiлом порожнього погляду плескалися залишки людяностi. 

Разом iз звуком вiдкриття дверей десь на задньому планi думок щось клацнуло. 

Яскраві портьєри ховали від скляного через зайву порцію міцного заспокійливого погляду те маленьке віконечко у світ, той безмежний світ незбагненних реалій, що спокійно починався за порогом цього острову брудних примітивних спокус. Сили, щоб підвести неслухняне тіло з-за брудного столу та вийти з розбещеного людськими вадами пекла, залишалося все менше з кожним новим відбитком пальця на пластиковому стакані, всередині котрого краплі отрути топили крихти людяності і випещували нові вади душ, що мали зруйнувати не одну долю. Свідомість кволо, з останніх сил, навколішках, тягнула розум туди, де можна було дихати, а не судомно затягуватись отруйними випарами чужих гріхів. 

Хто зна, що виявилося сильнішим, та він підвівся з-за столу й направився непевною ходою за новою порцією дешевого допінгу для сміливості та нових подвигів. І все б нічого, та на шляху йому трапилось тіло, неслухняне й спляче просто на підлозі. Можливо, він би пройшов повз, адже останні краплі совісті залиті алкоголем, а рештки людяності розчинені у димі цигарок, та до болю знайомий браслет на зап`ястку прикував його до підлоги: його янголятко у цьому пеклі, під його ногами, у бруді цієї бридкої розпусти... Вона раптово непевно підвелася, чіпляючи усе довкола, що тільки могло допомогти їй стати на ноги. Твердо потяглася тремтячими руками за пляшкою міцної панацеї, жадібно схопила її та пошкандибала геть, час від часу вливаючи у себе ковток алкоголю, щоб обдурити свідомість та увімкнути режим автопілоту у стомлених мізках, хапаючись за брудні стіни мерзенної халупи. Він, забувши про всі бажання, пішов за нею тінню. 

Двері у світ прочинилися без звуку. Тільки темрява, мов їдка кислота, зруйнувала окреслення чорної дірки, що слугувала проходом зі світу спокою у світ загублених, вічний хаос і бруд. Звідти повіяло п`янкою свіжістю, що стала рятівним киснем для пригніченої свідомості. Наче навмання, він йшов за ними: своїм янголом і повітрям. 

Пітьма легко, мов вода, розступилася перед ними і поглинула їх. Вона йшла папілярними візерунками по долонях долі, він блукав за нею. 

Шосе зміїлося між густих трав. Найтемніший, передсвітанковий час беззвучно впав на світ. Вакуум, що утворився, поглинав усе довкола: думки, почуття, звуки, тіла, кроки. Настала глибока тиша, що передує несамовитому вибуху. 

Десь далеко звідси тривожно обізвалася самотня зозуля. Їхні серця болісно стиснулися у передчутті лиха, та нетверезий мозок не сприймав сигнал, а свідомість ліниво крутилася, приспана алкоголем.Крок у безмежну темряву, іще... Вереск гальмів розбудив його мізки ляпасом звукової хвилі. Кілька секунд пішло на опрацювання інформації та знищення дистанції між ним та її нетверезим мертвим тілом.  

Різкий вдих... Легені судомно наповнилися повітрям, а напівпорожня пляшка віскі полетіла з дивану на підлогу. Стрілка на годиннику нервово смикнулася, і він несамовито заверещав, повторюючи господареві, що час прокидатися. Він зачекав, доки серце перестане бити молотом у грудях і вилив залишки віскі у раковину. У свідомості пронеслися уривки вчорашньої телефонної сварки через його чергову пиятику. 

Холодний душ повернув його у тіло, змивши нічні жахіття. Він купив букет її улюблених тюльпанів і поїхав на вокзал, зустрічати своє янголятко. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.07.2011 Поезії / Вірш
Странные люди
15.08.2011 Проза / Оповідання
Колискова
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Новела Про майбутнє
29.11.2011 © Тетяна Белімова
Бог – Логос
01.08.2011
Сон
08.03.2011 © Маруся
Спортсмен
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 368  Коментарів: 2
Тематика: Новела, час, любов, життя та смерть, сон
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.08.2011 11:42  © ... 

Я тонко чувствую многие вещи, и могу рассказать о характере человека, поговорив с ним пять минут. И мне очень жаль, если Вам нужно пропустить через себя и непременно увидеть то, о чем Вы пишете. Так что не стоит оценивать способности человека, равняя всех по себе...)))

 01.08.2011 10:27  Тетяна Чорновіл для © ... 

Дуже детальний опис забігайлівки. Немов щоденного відвідувача....

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди